А чи закохувалися ви колись у людину, яка вже назначила дату свого весілля? А зі мною таке трапилось.
Я працювала в салоні дорогого чоловічого одягу, в основному там були ділові костюми, костюми, які купувалися для спеціальних святкувань. Коли до мене зателефонувала Олена, моя однокласниця, та сказала, що вона приїде зі своїм нареченим, аби підібрати костюм для нього. Я сказала, що я радо їх зустріну та допоможу з вибором.
Не дивлячись на те, що моя зміна вже закінчилася їх я дочекалася. І от зайшли вони, Олена та її наречений Михайло. Михайла я бачила вперше, але та зустріч стала для мене доленосною. Якщо до цього, я не вірила в такий вислів, як кохання з першого погляду, то тоді це відчула на собі. Він також не зводив з мене погляд. Я допомогла звичайно підібрати йому костюм і коли він ненароком торкався до моєї руки то мене неначе пронизувало струмом. Допомігши з вибором, ми попрощалися.
Однокласниця запросила мене до себе на весілля, яке мало відбутися уже через місяць. Я звичайно сказала, що прийду на свято. А того вечора до мене телефонував невідомий номер, це був Михайло. Він взяв мій номер в Олени, сказавши, що хоче порекомендувати мій магазин іншим родичам, що будуть на весіллі. Мені ж він сказав, що хоче поговорити зі мною, але для цього потрібно зустрітися.
Як виявилося, не лише одну мене вразила ту зустріч. Михайло сказав, що готовий навіть скасувати весілля, якщо мої почуття взаємні. Я переконала його, що не варто, адже Олена дуже хороша дівчина, а наші почуття можуть виявитися лише пристрастю, яка промайне дуже швидко і ми пожалкуємо про наш вибір. Михайло мене послухав, але я попросив, щоб я не відмовила йому хоча б ще в одній зустрічі і я погодилась. Наступна наша зустріч почавшись ввечері, закінчилась на ранок. Пристрасть охопила нас з головою. І той місяць, був найкращим місяцем у моєму житті.
А тоді було весілля, на нього я не пішла, адже не хотіла бачити поряд з коханою людиною іншу. Я домовилася з ним, що після весілля ми обриваємо всі зв’язки та більше не будемо спілкуватися. Адже в нього є сім’я, хоч як він не переконував, що ще не все втрачено, що не пізно все скасувати. Я все ж відмовила.
В день їхнього весілля, я звільнилася зі свого салону та поїхала жити в інше місто. Рідним пояснила, що хочу більшого розвитку, хочу якихось змін у житті. П’ять років я уже живу в іншому місті. З того часу я не бачила ні Михайла, ні Олену, інколи в соціальних мережах я бачу їхні фото. Я знаю, що в них народилася маленька донечка, яка названа моїм ім’ям, я розумію, що це не просто так. На світлинах вони виглядають дуже щасливою сім’єю. А я ж за ці п’ять років так і не змогла знайти собі іншого. Я досі поглинаю себе роботою, аби не думати про нього. Ось так, одна зустріч перевернула моє життя.