Якось моя працівниця не вийшла на роботу.Зателефонувати я не змогла, зовсім не було мережі гадала можливо якісь перебої у неї там.
Коли мені потрібна була допомога моєї працівниці, вирішила ще раз повторно до неї набрати. І десь на третій раз вона підняла слухавку:
– Доброго дня, Олено! Чому Ви ігноруєте мої дзвінки?
– А мами немає
– А хто ж зі мною розмовляє? Як тебе звати, сонце?
На мій подив підняла слухавку донечка моєї працівниці. Їй п’ять рочків.
– Ну а хтось із дорослих є вдома?
– Нікого немає. Адже вони зараз певно шукають…
– Сонечко, що вони шукають? Я не зрозуміла, поясни
– Не можу більше говорити з Вами, тут прийшли дядьки поліцейські…
І тут я зрозуміла, що у моєї працівниці виникли проблеми. Мабуть, через це вона не з’явилася на роботу. І взагалі, чому на її телефон відповідає дочка?
Як згодом виявилося, ця маленька дівчинка гралася хованки з сусідніми дітками. Й так заховалася, що ніхто не міг її знайти. Батьки запанікували та викликали поліцію. Але все обійшлося, її знайшли цілою та неушкодженою.