Навіть після весілля свекруха хотіла повністю контролювати життя мого чоловіка. На мої протести, аргументувала, що вона свого сина знає двадцять п’ять років, а я лише рік, тому мені ще до неї далеко і далеко. Чоловік в тому проблеми не бачив. Наш шлюб протривав цілий тиждень

Коли ти молода і наївна дівчина, то здається, що коли ти про щось вмієш воно обов’язково збудеться. Здається, що все у світі прекрасно та казково, що будь-яке нещастя можна перебороти за допомогою свого кохання та своєї доброти. На жаль, світ виявляється набагато жорстокішим.

Коли зустріла Юрія, була на сьомому небі від щастя. Здавалося, що ось він єдиний і неповторний чоловік мого життя. Мого щастя не могло затьмарювати ніщо, я була готова ради нього піти на край світу. Коли після весілля він сказав, що ми житимемо з його мамою, адже в неї велика квартира, я погодилась. Мама моя мене відговорювала, говорила, що не варто починати жити з кимось, була готова поїхати з міста в село до бабусі, щоб жити там, лише щоб залишити мені квартиру. Я їй говорила, що ні, що я знайду спільну мову будь з ким, що розмови про свекрух та невісток – це про те, що хтось комусь не може поступитись місцем, я говорила, що поважатиму його матір і саме тому у нас будуть прекрасні стосунки. Але, мабуть, моя свекруха не була такої думки.

Одружилися ми коли вже були самостійними людьми, які мали кожен свою роботу і кожен добре заробляв. Сюрприз для мене був після весілля, коли я дізналася, що фінансами в сім’ї керує свекруха. Пояснили мені це так, що, по-перше, вона старша в сім’ї, це значить, що вона розумніша, по-друге, оскільки вона головна по кухні, отже закупка продуктів відбувається саме через неї і значить вона знає, як і де, що краще купити. По-третє, всі комунальні послуги оформлену на неї, а значить, що також платить їх вона і значить, що кошти на них потрібно віддавати їй.
Як виявляється мій чоловік до весілля, коли купував собі якісь речі то йшов їх обов’язково вибирати разом з мамою. Почувши таке, я сказала, що я зможу допомагати йому з покупкою одягу, тоді вона подивилась на мене, піднявши брови та сказала, що вона свого сина знає двадцять п’ять років, а я лише рік, тому мені ще до неї далеко і далеко. Залишившись наодинці з чоловіком, я пояснила йому, що ми як сім’я, маємо мати фінансову незалежність від батьків. Та він не розумів у чому проблема, сказав, що не потрібно з цього робити конфлікт, що якби не мама то він можливо б не зміг би зібрати таку суму на те, щоб придбати автомобіль і, що якби не її контроль в фінансах, то можливо він би спускав свою зарплатню на випивку, на гуляння, а так завдяки їй він навчився гарно економити. Для мене це не було аргументом, я не збиралась позбуватись своєї фінансової незалежності.

Коли на наступний день, свекруха знову підняла цю тему, та запитала, яка в мене зарплатня, сказала, що вона має знати на що розраховувати. Я сказала, що навіть мамі я не говорю про свою зарплатню і навіть моя мама ніколи не цікавилась тим, скільки я заробляю. Свекруха знову здивовано підняла брови та сказала: “А до чого тут твоя мама? Вона не наша сім’я, а ти ввійшла в нашу сім’ю, тож маєш дотримуватися наших правил, інакше тобі доведеться іти жити до своєї мами”. І знаєте, що саме головне було в цій розмові? Те, що мій чоловік сидів і спокійно пив чай, жодної емоції на його обличчі, я не побачила, він абсолютно ніяким чином не заступився за мене, він не підтримав мене. Він просто пив чай!

Тоді я сказала свекрусі, що мої гроші – це мої гроші, а якщо її син вважає якось по-іншому, то значить нам доведеться розлучитись. І що ви думаєте, були емоції у мого новоспеченого чоловіка? Та жодних він поставив кружку з чаєм на стіл і запитав: “А до чого тут я, чого ви мене вмішуєте у свої розмови?”

Так от, мій шлюб протривав рівно тиждень! Цілий тиждень, щодня, зранку, в обід і ввечері ми зі свекрухою обговорювали тему фінансів. Її надто цікавила моя зарплатня, надто цікавив мій дохід. І коли я чоловікові сказала, що або ми переїжджаємо жити на орендоване житло і живемо самі, або я подаю на розлучення. Він вибрав розлучення, а знаєте чому, тому, що орендоване житло – це надто великі розтрати, що жити з мамою набагато вигідніше. Тому на розлучення подала я і оплатила послугу також я, адже йому мама не дала грошей на те, щоб це заплатити. Я взагалі дивуюсь, як вона виділила йому кошти на весілля.

Тому моя порада всім молодим дівчатам. Як би це не звучало сумно, меркантильно, неправильно, не романтично, але завжди обговорюйте тему спільного проживання та тему фінансів ще до весілля. Не псуйте собі життя такими сюрпризами.

Rate article
Розповіді Серця